ECHAFAUD

Позначка: Епікур

Спаситель наш, і найбільший геній усіх часів і т.д. Технічний мета-опис, щоб покращити пошукові показники.

  • Рецензія на книгу “The Fourfold Remedy”

    Рецензія на книгу “The Fourfold Remedy”

    Автор: Едіт Холл. Дата публікації: 8 січня 2021 року. Авторка статті, є відомим елліністом і пропагандистом аристотелізму, її книга “Шлях Аристотеля” не так давно навіть перекладалася російською мовою. У даній статті вона пропонує невелику рецензію на нову книгу “The Fourfold Remedy” Джона Селларса (нео-стоїка), яка потрапила до рубрики “книга дня” у відомій газеті “The Guardian”…

  • Настінний напис Діогена з Еноанди

    Настінний напис Діогена з Еноанди

    Вистражданий переклад (…перекладу англійською) настінного напису Діогена з Еноанди, найбільшого збереженого джерела античного епікуреїзму часів Римської Імперії. Текст датується приблизно роками життя імператора Марка Аврелія, та містить в собі набір нововведень, пов’язаних зі змінами цієї нової епохи. Це і більш явний вплив (та полеміка) з християнством, це і особлива увага, що приділяється важливості інституту держави…

  • Оксфордське видання про Епікура та Епікурейців (Діоген з Еноанди)

    Оксфордське видання про Епікура та Епікурейців (Діоген з Еноанди)

    Давно не публікував жодних текстів із зарубіжного епікурознавства. Цього разу представляю вам фрагмент із книги “Oxford Handbook of Epicurus and Epicureanism” за редакцією проф. Філіпа Мітсіса. Це переклад 21-го розділу книги, авторства Памели Гордон, і розповідає вона про епікурейця Діогена з Еноанди. Тут ви зможете ознайомитися зі змістом новітніх фрагментів з епікуреїзму, що стосуються, зокрема,…

  • Несподіваний попередник стоїцизму: Демокріт

    Несподіваний попередник стоїцизму: Демокріт

    У статті про Протагора вже згадувалося, що його сучасником, родом з того ж самого міста (Абдери), був знаменитий філософ і вчений – Демокріт (460-370 до н.е.). Традиція вважала навіть, що Протагор був учнем Демокрита, хоча це видається сумнівним за хронологією їхнього життя. Цікаво й те, що їм двом приписують схожу (але далеко не однакову) біографію…

  • Міркування “Про вибір і уникнення” Філодема

    Міркування “Про вибір і уникнення” Філодема

    Оригінал статті Хірама Креспо Книжка “Про вибір і уникнення” – це оцінка критеріїв, за якими філософ має ухвалювати рішення. Традиційно в епікуреїзмі дають просту відповідь на питання про те, як ухвалювати моральні та особисті рішення. Вона полягає в тому, що ми повинні провести “гедонічний розрахунок“, тобто порівняльну оцінку задоволення і болю, які людина отримує в…

  • Короткий опис філософії Епікура та епікурейців (Лаертський)

    Короткий опис філософії Епікура та епікурейців (Лаертський)

    Письменником Епікур був дуже багатим і безліччю книг своїх перевершив усіх: вони становлять близько 300 сувоїв. У них немає жодної виписки зі сторони, а всюди голос самого Епікура. Змагався з ним за кількістю написаного Хрисіпп, але недарма Карнеад називає його нахлібником Епікурових писань: на все, що не написано Епікуром, Хрисіпп через суперництво писав рівно стільки…

  • Учні Епікура (Лаертський)

    Учні Епікура (Лаертський)

    Учнів у нього було багато, а найвідоміші з них такі: Метродор Лампсакський, син Афінея (або Тімократа) і Санди; дізнавшись про Епікура, він уже не розлучався з ним і тільки одного разу на півроку з’їздив на батьківщину і повернувся. Був він усім гарний, як про те сам Епікур свідчить у вступних нотатках і в III книзі…

  • Заповіт Епікура (Лаертський)

    Заповіт Епікура (Лаертський)

    Заповіт він залишив такий: “Цим залишаю весь мій маєток Аміномаху, синові Філократа, з Бати, та Тимократу, синові Деметрія, з Потама, згідно з записаним у Метрооні даруванням на ім’я того й іншого і з тією умовою, щоб сад і все, що до нього належить, вони надали Гермарху, синові Агеморта, мітиленянину, з товаришами по заняттях філософією, а…

  • Біографія Епікура (Лаертський)

    Біографія Епікура (Лаертський)

    Епікур, син Неокла і Херестрати, афінянин з дема Гаргетта, з роду Філаїдів (як повідомляє Метродор у книзі “Про знатність”). Виріс він на Самосі, де було поселення афінян (про це пишуть багато хто, зокрема Гераклід у “Скороченні за Сотіоном”), і повернувся до Афін тільки у вісімнадцять років, коли в Академії викладав Ксенократ, а Аристотель був у…