Прочитав статтю про Єменську економіку до об’єднання в одну країну, і зрозумів, що тема цікава, що це майже класичний зразок а-ля Німеччина або Корея, тільки з більш жахливими наслідками. Дивно, що цю тему ніхто не порушує. Тож вирішив написати замітку з короткою історією Ємену до його об’єднання, і з невеликим резюме щодо економічних відмінностей двох країн. Розділ із цифрами – у самому кінці. Пролог до поділу У багатьох це може…
У зв’язку з останніми актуальними подіями у світовій політиці, часто в обговореннях виринає питання провалу ООН, як другої “Ліги націй”, і на різний лад лунають пропозиції про реформу організації. Але які б реформи, навіть найпродуманіші та найблагородніші, не наводили як приклад – реформа ООН, на жаль, ніяк неможлива. Головна причина цієї неможливості в тому, що космополітичний характер організації прямо суперечить національному характеру кожного її учасника. Щойно вимоги ООН почнуть заважати…
Зовсім не новина, що Велику Французьку Революцію було підготовлено філософськими працями покоління, яке їй передувало. Принаймні так говорять у підручниках з історії. Насправді ж, усе було набагато складніше. Звісно, потяг філософів епохи Просвітництва до вільнодумства та рівноправ’я, природним чином посилює революційні вимоги. Але також безсумнівним є й те, що революції відбувалися задовго до цього моменту, і після нього, у найрізноманітніших країнах. Не завжди революції супроводжуються саме “освітянською” філософією. Та й…
Історія це дисципліна, яка продукує ідеологію (вона ж – філософія). А головна мета всякої філософії в тому, щоб “зрозуміти самого себе”.
Бульвер-Літтон був одним з найбільш плідних і видатних авторів, породжених Англією XIX століття. Він був значущим не тільки в галузі літератури; його досягнення в галузі політики навряд чи були менш помітними і блискучими. Він також мав репутацію одного з найефективніших ораторів у парламенті, і це в той період, коли Маколей, Пальмерстон, Дізраелі, Брайт і навіть Гладстон заворожували слухачів своїм красномовством. У цій статті ми розглянемо практично всі романи і п’єси…
Цикл статей Дугіна про Гегеля раптово виявився вельми непоганим (див. тут). По-перше, там усе адекватно викладено зрозумілою мовою, і він чудово розуміє Гегеля (на мій погляд). По-друге, він прямо перекидає місток від Гегеля до фашизму і отримує оргазм від задоволення, вимагаючи прискорення фашизації Росії і Китаю, які, на його думку, і так уже на правильному шляху (що, загалом-то, правда). По-третє, тут він навіть не приховує, що Гітлер “ніс волю Бога”…
Основне джерело статті: Антісері, Реале – “Західна філософія від витоків до наших днів”. Близько ⅓ матеріалу взято звідти дослівно. У цій же серії статті про німецьке просвітництво (тільки маловідомий його бік) і французьких ідеологів. Ранній період (перед-просвітництво) Становлення і поширення просвітницьких ідей в Італії було зумовлене історичним контекстом, у якому розвивалася культура країни. Відсутність єдиної держави, втручання церковних кіл в освіту, юридична система, що зберегла в собі багато феодальних рис…
Константен Франсуа де Шассбеф, граф де Вольней (1757-1820) – французький просвітитель, філософ, учений-сходознавець і політичний діяч. Народився в родині з Анжу, давно відомої своїм лібералізмом. Прадід Костянтина був сином королівського пристава, працював нотаріусом, а його брат був хірургом. Франсуа Шассебеф, дід Константена, був адвокатом і прокурором, а з 1741 року виконував обов’язки мера. У дворічному віці Константен втратив матір, Жанну Гіго, дочку сеньйора де ла Жіродай (Канде), і виховувався далеко…
Поняття ідеології отримало своє друге народження завдяки К. Марксу. Ідеологія, за Марксом, це хибний світогляд, що виникає внаслідок матеріальних суперечностей у виробничій основі суспільства, – вона виражає специфічні інтереси певного класу, що видаються, через “перетворені форми свідомості”, за інтереси всього суспільства. Енгельс називав таку свідомість хибною і зазначає в цьому зв’язку, що держава – “перша ідеологічна сила над людиною”. Головна праця, звідки можна дізнатися про ставлення Маркса до ідеології, це…
