ECHAFAUD

Позначка: філософія

То заради чого ми всі тут і зібралися. Технічний мета-опис, щоб покращити пошукові показники.

  • Епікуреїзм династії Антонінів

    Епікуреїзм династії Антонінів

    Таким чином, говорячи про імператорську династію Антонінів, позиція нашої групи така: Імператриця Помпея Плотіна – має 100% епікурейську приналежність (всі ці цифри, вочевидь, вельми умовні); вона могла мати певний вплив і на свого чоловіка Траяна, але це вкрай малоймовірно, все таки Траян мав виражений військовий характер. Її прийомний син Адріан, який дослухався до порад матері…

  • Марк Аврелій і Луцій Вер: порівняння

    Марк Аврелій і Луцій Вер: порівняння

    Натрапив на статтю помірковано-консервативного ресурсу RusHist про Луція Вера. І вельми симптоматично, що саме її автори говорять про братів співправителів: “усі результати турбот цього імператора про поліпшення державного побуту і підняття моральності руйнував Луцій Вер поганим прикладом свого життя. Марк Аврелій і його співправитель були досконалою протилежністю один одному: вони ніби були представниками крайнього розвитку…

  • Імператор-філософ Луцій Вер Антонін

    Імператор-філософ Луцій Вер Антонін

    Рубрика: Знайомство з епікурейцями. Луцій Вер (130-169рр.), імператор-співправитель Марка Аврелія і син Луція Елія Цезаря. Пішов по стопах батька (який вважається схильним до епікуреїзму), до такої міри, що навіть помер у такому ж молодому віці. Але спочатку він виховувався разом із Марком Аврелієм в одних і тих самих учителів. Як каже його біограф: “Він слухав…

  • Ймовірний епікуреїзм Луція Елія Цезаря

    Ймовірний епікуреїзм Луція Елія Цезаря

    Батьком імператора Луція Вера, зведеного брата і співправителя імператора-стоїка Марка Аврелія, був схильний до філософії епікуреїзму (що найімовірніше) Луцій Елій Цезар (101-138 рр. н.е.). Завдяки своєму власному батькові він увійшов до свити імператора Адріана і був ним усиновлений, що робило його найвірогіднішим наступним правителем Риму, але Елій Цезар рано помер, тож спадкоємцем стане другий названий…

  • Кабаніс – вульгарний матеріалізм у Франції

    Кабаніс – вульгарний матеріалізм у Франції

    Незважаючи на те, як називається наша стаття, ми зовсім не хочемо сказати, що Кабаніс був “поганим” матеріалістом. Ми також не хочемо сказати, що такими були Ламетрі, Бюхнер, Молешотт тощо. Навпаки, одна з цілей нашої групи – реабілітація доброго імені всіх цих мислителів, які постраждали від марксистських наклепів. Але як і у випадку з “утопічним соціалізмом”…

  • Соціалізм і соціал-демократизм (1897)

    Соціалізм і соціал-демократизм (1897)

    Автор статті – Іван Франко. Доповнює статтю про його відносини з марксизмом, та його власну публікацію 1904 року з порівнянням маніфесту Маркса та маніфесту Консідерана. Подається за публікацією в «Житє і слово» (1897, т. 6, кн. 4, с. 265 – 292). Оригінал взято тут. Всі форматування тексту – наші. Соціально-демократичний рух – не обов’язково соціалістичний Соціалізм – велике культурне…

  • До історії соціалістичного руху (1904)

    До історії соціалістичного руху (1904)

    Автор статті – Іван Франко. Доповнює статтю про його відносини з марксизмом. Оригінал взято тут. Всі форматування тексту – наші. Соціалістичний рух, що з обсягу політичних та економічних теорій перейшов уперше на поле свідомої організації пролетарів у невдалій пробі Бабефа та його товаришів в часі Великої Французької революції 1794 p., зробився відтоді характеристичною появою, що тягнеться через…

  • Іван Франко та марксизм

    Іван Франко та марксизм

    Одним із видатних представників політичної думки України був Іван Франко (1856—1916) – поет і публіцист, філософ, учений-дослідник, громадсько-політичний діяч. З-під його пера вийшло близько 3000 літературних творів, публіцистичних і наукових праць. У них глибоко відображене інтелектуальне та суспільно-політичне життя протягом більш як 50-річного періоду історії не тільки українського, а й усіх інших народів тодішньої Європи.…

  • Ернст Геккель – філософські погляди

    Ернст Геккель – філософські погляди

    Ернст Геккель (1834-1919) як філософ – це насамперед принциповий борець проти релігії, а більша частина його політичних поглядів зводиться до того, щоб установити світське правління і прибрати церкву з держави. Усе інше відходить на другий план, поки цей мінімальний і найважливіший крок не буде зроблено. У рамках боротьби з релігією він різко пориває з антропоцентризмом…