Тит Помпоній Аттік (бл. 110-32 до н. е.) – давньоримський публікан і філософ-епікуреєць, найвідоміший як близький друг Марка Тулія Цицерона, від листування з яким збереглося понад 200 листів. Аттік вважався одним із найбільш освічених людей свого часу. Тит Помпоній походив із вершникового роду Помпоніїв, який традиційно зводив своє походження до Нуми Помпілія.
Рубрика: Знайомство з епікурейцями.
Аттік і Марк Туллій Цицерон познайомилися близько 90 року до н. е., вивчаючи право у вкрай близького до філософії стоїцизму Квінта Муція Сцеволи “Авгура” (який ворогував з епікурейцем Титом Альбуцієм). Цей Сцевола, крім іншого, мав прямий стосунок до стоїчного “гуртка Сципіона” (див. статтю про це). Цікаво, що Тит Альбуцій, по суті, проводив свої юнацькі роки майже так само, як і сам Аттік, але в другому випадку конфлікту зі Сцеволою це не викликало. Імовірно тоді ж, а може трохи раніше, Аттік познайомився і подружився з Луцієм Манлієм Торкватом (батьком епікурейця Торквата з твору Цицерона).
Отже, у Сцеволи вони навчалися до смерті останнього близько 87 року. Під час добровільного вигнання Цицерона після справи Росція, Тит перебував в Афінах, де Марк Туллій ще продовжував навчання (зокрема в епікурейського схоларха Федра). У 78 році до н. е., незабаром після смерті Сулли, Цицерон повернувся в Рим.
У 65 р. до н.е. (коли їхній друг Торкват-старший став консулом) Аттік також повернувся з Афін до Риму, де активно допомагав Цицерону обійняти посаду консула вже на 63 рік до н.е. Тит Помпоній активно допомагав Цицерону придушити змову Катіліни в 63-62 році до н.е. Зокрема, під час суду над катилінаріями Аттік очолив загін, який взяв під охорону пагорб Капітолій. Після цього Аттік знову повернувся до Греції.
Відповідно до своїх епікурейських симпатій, він максимально можливою мірою тримався поза політикою, за винятком того, щоб простягнути Цицерону руку допомоги за часів небезпеки. Хоча загалом його політична активність була мінімальною, ми знаємо, що, як і Цицерон, він належав до оптиматів (аристократична партія) і дотримувався загалом консервативних поглядів.
Активне листування з Цицероном почалося після повернення Аттіка в Грецію: Аттік (цей когномен він прийняв, оскільки значну частину життя провів у Греції) влаштувався в Афінах, займаючись фінансами і книготоргівлею. Близько 58 року до н. е. помер дядько Аттіка, Квінт Цецилій, який, згідно зі складеним заповітом, усиновив племінника і залишив йому великий спадок (10 млн сестерціїв). У результаті, Аттік перейшов у рід Цециліїв, при цьому отримавши ім’я Квінт Цецилій Помпоніан Аттік.
Використовуючи свій дохід, щоб підтримати свою любов до літератури і розвинути справу в книготоргівлі, він навчив рабів письма і створив власне видавництво, що дозволило Аттіку публікувати, серед іншого, твори Цицерона. Його видання таких грецьких авторів, як Платон, Демосфен і Есхін, цінувалися в стародавньому світі за їхню точність. Крім цього, він став одним із найбільших землевласників у Греції і відкрив власну школу гладіаторів.
Аттік допомагав Марку Цицерону, який рівнявся на нобілітет, облаштувати віллу в Тускулі, надсилаючи елементи оздоблення або радячи їх. Паралельно Аттік рекомендував Цицерона іншим фінансистам у Римі для забезпечення друга грошима. В одному з листів Марк Туллій просить Аттіка: “…надсилай, будь ласка, мені в якомога більшій кількості й якомога швидше і герми, і статуї, та інше, що здасться тобі гідним і того місця, і моєї ревності, і твого тонкого смаку, особливо ж те, що ти вважатимеш підходящим для гімнасія і ксиста”. Знаменитий оратор також неодноразово просив Аттіка надсилати йому деякі книги для читання: зокрема, 67 року до н. е. він просив свого друга зібрати бібліотеку для своєї нової тускульської садиби.
У наступні роки Аттік одружився з родичкою на ім’я Пілія (75 – 46 до н.е.), що була також родичкою тріумвіра Красса, з яким Аттік мав багато ділових зв’язків. Аттік і Пілія одружилися в 58/56 р. до н.е., коли Аттіку було вже більше 50-ти років. Вона народила йому сина з таким самим ім’ям, Тита Помпонія Аттіка (про якого мало що відомо), а також доньку Аттіку, яка стала першою дружиною знаменитого друга Августа та Мецената, мецената, покровителя мистецтв та талановитого полководця Марка Віпсанія Агріппи.