Батьком імператора Луція Вера, зведеного брата і співправителя імператора-стоїка Марка Аврелія, був схильний до філософії епікуреїзму (що найімовірніше) Луцій Елій Цезар (101-138 рр. н.е.). Завдяки своєму власному батькові він увійшов до свити імператора Адріана і був ним усиновлений, що робило його найвірогіднішим наступним правителем Риму, але Елій Цезар рано помер, тож спадкоємцем стане другий названий…

Рубрика: Знайомство з епікурейцями. Марк Ґавій Апіцій (25 до н.е. – 42 н.е.) – напівлегендарний давньоримський гурман і ненажера часів правління імператора Тиберія, ім’я якого незабаром стало прозивним. Марціал згадує про обід Апіція з Меценатом, зближуючи того з епікурейським гуртком поетів. Вельми закономірно, що негативні відгуки залишив Сенека, який повідомляє: “Апіцій у тому самому місті,…

За однією з версій, яких дотримуються дослідники епікурейської спадщини з Еноанди, автором знаменитого кам’яного напису міг бути Флавіан Діоген, і тоді датування напису переміщується на століття вперед (до 200-230 рр. н.е.). Після однієї з нових знахідок у 1970 р., стало можливим визначити перші 4 літери імені людини, яка слухала лекції Діогена (ABEI), і автор знахідки…

Римський воєначальник і політичний діяч, намісник Сардинії 105 року до н. е. на ім’я Тит Альбуцій (бл. 147-100 до н. е.) – згадується в джерелах як еллінофіл і прихильник філософії епікуреїзму. Був засуджений за здирництво і помер у вигнанні, але про це далі. Перші згадки про Тита Альбуцію в збережених джерелах відносяться до 121 року…

Гай Амафіній (бл. 125 р. до н.е.) – давньоримський письменник і прихильник вчення Епікура. Мабуть, він був старшим сучасником Цицерона. Згадується тільки у двох трактатах Цицерона (“Вчення академіків” і “Тускуланські бесіди”) і в одному листі Гая Кассія Лонгіна. Вочевидь, він був одним із перших письменників, які викладали суть епікурейської філософії латиною, і Цицерон відгукується про…

Сьомий глава школи – Зенон з Сидону (150-75рр. до н.е.) – учень афінського епікурейця Аполлодора. Цицерон (“De natura deorum”) називає його главою епікурейців і найдотепнішим із них. Власні його твори до нас не дійшли, але зберігся трактат його учня Філодема: “περί σημέίων”, складений по лекціям Зенона, у якого, ймовірно, були запозичені деякі місця в першій книзі цицеронівського…

Філософом і математиком, який жив при дворі Селевкідів за часів правління Антіоха IV Епіфана та Деметрія I Сотера був епікуреєць Філонід з Лаодикеї (бл. 200-130 до н. е.), що відомий здебільшого з “Життєпису Філоніда”, виявленого серед сувоїв папірусу на Віллі в Геркуланумі. Хронологічно він жив у період між начальством Василіда й Аполлодора в управлінні школою.…

Деметрій з Лаконії (бл. 150-75рр. до н.е.) був епікурейським філософом і учнем Протарха з Баргілії (мабуть, ще один невідомий епікуреєць). Він був старшим сучасником епікурейця Зенона Сидонського. Тексти Деметрія показують, що епікуреїзм наприкінці II ст. до н.е. був вельми різнобічним вченням, у якому був представлений широкий спектр проблем від фізики до етики, при чому ці…

Рубрика: Знайомство з епікурейцями. Шостий офіційний очільник епікурейської школи в Афінах (у 175-100рр. до н.е.) носить ім’я Аполлодор. Згідно з Діогеном Лаертським, він автор чотирьохсот з гаком книжок і мав прізвисько “Садовий тиран” (ін.-грец. κηποτύραννος). Це значний список, готовий змагатися з більшістю відомих філософів того часу. Такий підхід до теорії, як і його прізвисько, натякають…