ECHAFAUD

Категорія: Знайомство з епікурейцями

  • Ніколя Шамфор – епікурейський революціонер

    Ніколя Шамфор – епікурейський революціонер

    Зовсім не новина, що Велику Французьку Революцію було підготовлено філософськими працями покоління, яке їй передувало. Принаймні так говорять у підручниках з історії. Насправді ж, усе було набагато складніше. Звісно, потяг філософів епохи Просвітництва до вільнодумства та рівноправ’я, природним чином посилює революційні вимоги. Але також безсумнівним є й те, що революції відбувалися задовго до цього моменту,…

  • Італійське просвітництво

    Італійське просвітництво

    Основне джерело статті: Антісері, Реале – “Західна філософія від витоків до наших днів”. Близько ⅓ матеріалу взято звідти дослівно. У цій же серії статті про німецьке просвітництво (тільки маловідомий його бік) і французьких ідеологів. Ранній період (перед-просвітництво) Становлення і поширення просвітницьких ідей в Італії було зумовлене історичним контекстом, у якому розвивалася культура країни. Відсутність єдиної…

  • Граф де Вольней – ідеолог та просвітитель

    Граф де Вольней – ідеолог та просвітитель

    Константен Франсуа де Шассбеф, граф де Вольней (1757-1820) – французький просвітитель, філософ, учений-сходознавець і політичний діяч. Народився в родині з Анжу, давно відомої своїм лібералізмом. Прадід Костянтина був сином королівського пристава, працював нотаріусом, а його брат був хірургом. Франсуа Шассебеф, дід Константена, був адвокатом і прокурором, а з 1741 року виконував обов’язки мера. У дворічному…

  • Французька Ідеологія

    Французька Ідеологія

    Поняття ідеології отримало своє друге народження завдяки К. Марксу. Ідеологія, за Марксом, це хибний світогляд, що виникає внаслідок матеріальних суперечностей у виробничій основі суспільства, – вона виражає специфічні інтереси певного класу, що видаються, через “перетворені форми свідомості”, за інтереси всього суспільства. Енгельс називав таку свідомість хибною і зазначає в цьому зв’язку, що держава – “перша…

  • Останній просвітитель Дестют де Трасі

    Останній просвітитель Дестют де Трасі

    За Старого режиму Антуан-Луї-Клод Дестют, граф де Трасі (1754-1836) – французький філософ, економіст, політичний і громадський діяч, лідер руху “ідеологів”, творець слова “ідеологія”. Член Французької академії, Академії моральних і політичних наук, Американського філософського товариства, пер Франції, кавалер і командор Почесного легіону. Дестют де Трасі належав до дворянського роду, який походить від лицаря Волтера Стюта, молодшого…

  • Філософія Стендаля

    Філософія Стендаля

    Склейка матеріалів із книжки “История французской литературы” в 4 томах, видання 1946 року. У грудні 1801 року Стендаль пішов у відставку з армії Наполеона і оселився в Парижі. Тут він посилено вивчає матеріалістичну філософію, читає твори Гельвеція, Кондільяка, Кабаніса, Монтеня (а також де Трасі та Ж.-Б. Сея). Вивчає давньогрецьку та англійську мови. Стендаль був палким…

  • Соціалізм в епікурейській школі

    Соціалізм в епікурейській школі

    Цікавий факт, третій глава “Саду” після самого Епікура, застав Епікура вже дуже старим, а сам був доволі юним на той момент. Це людина вже іншого покоління, і коли він став главою школи, всі найближчі сподвижники Епікура на цей момент уже були мертві. Для кращого знайомства з творами Полістрата я відсилаю на рецензію Хірама Креспо. І…

  • Ньютон – незайманий. Але до чого тут Локк?

    Ньютон – незайманий. Але до чого тут Локк?

    Багато хто знає, що Ньютон був незайманим, принаймні він сам говорив про це незадовго до смерті. Можливо причиною цьому була його фанатична релігійність, яка перекривала навіть цікавість винахідника-емпірика. Але сьогодні виявив один кумедний інцидент. Виявляється, що Джон Локк намагався виправити ситуацію, через що накликав на себе гнів Ньютона (тобто спроба не вдалася). Після гучної сварки,…

  • Фрідріх Гогенштауфен та “Новелліно”

    Фрідріх Гогенштауфен та “Новелліно”

    В “Новелліно” розповідається: “Імператор Фрідріх був найблагороднішим государем, і люди обдаровані стікалися до нього звідусіль, бо він щедро нагороджував і надавав усі знаки уваги тому, хто був майстерним у будь-якій справі. До нього приходили музиканти, трубадури, оповідачі, фокусники, фехтувальники, учасники турнірів, люди всякого роду”. В “Новелліно” Фрідріх II чи не головний герой. Автор книжки, який…