Письменником Епікур був дуже багатим і безліччю книг своїх перевершив усіх: вони становлять близько 300 сувоїв. У них немає жодної виписки зі сторони, а всюди голос самого Епікура. Змагався з ним за кількістю написаного Хрисіпп, але недарма Карнеад називає його нахлібником Епікурових писань: на все, що не написано Епікуром, Хрисіпп через суперництво писав рівно стільки…

Учнів у нього було багато, а найвідоміші з них такі: Метродор Лампсакський, син Афінея (або Тімократа) і Санди; дізнавшись про Епікура, він уже не розлучався з ним і тільки одного разу на півроку з’їздив на батьківщину і повернувся. Був він усім гарний, як про те сам Епікур свідчить у вступних нотатках і в III книзі…

Заповіт він залишив такий: “Цим залишаю весь мій маєток Аміномаху, синові Філократа, з Бати, та Тимократу, синові Деметрія, з Потама, згідно з записаним у Метрооні даруванням на ім’я того й іншого і з тією умовою, щоб сад і все, що до нього належить, вони надали Гермарху, синові Агеморта, мітиленянину, з товаришами по заняттях філософією, а…

Епікур, син Неокла і Херестрати, афінянин з дема Гаргетта, з роду Філаїдів (як повідомляє Метродор у книзі “Про знатність”). Виріс він на Самосі, де було поселення афінян (про це пишуть багато хто, зокрема Гераклід у “Скороченні за Сотіоном”), і повернувся до Афін тільки у вісімнадцять років, коли в Академії викладав Ксенократ, а Аристотель був у…