ECHAFAUD

Позначка: епікуреїзм

Ну, черговий тег про одну з основних рубрик групи, що скажеш ще. Технічний мета-опис, щоб покращити пошукові показники.

  • Нова софістика та школа гедонізму: Аристіпп з Кірени

    Нова софістика та школа гедонізму: Аристіпп з Кірени

    Цикл «Антична філософія: аристократичний наступ»: Вступ (історичний контекст, Арістофан, Критій, Алківіад тощо). Перша частина (філософія Сократа). Друга частина (філософія Ксенофонта). Третя частина (елідська і мегарська школи). Менедем і Стильпон (технічно, не в цьому циклі, але прямо відноситься до мегарської та елідської шкіл). Четверта частина (школа Антисфена). Діоген і школа кініків (технічно, не в цьому циклі,…

  • Атомізм і випадок: світ у баченні Епікура та епікуреїзму

    Атомізм і випадок: світ у баченні Епікура та епікуреїзму

    Епікур і витоки епікуреїзму Епікур, засновник однієї з найважливіших філософських шкіл елліністичної доби, народився на Самосі в 341 році до н.е. в родині, що походила з Афін. Після тривалих подорожей, під час яких навколо нього утворюются групи послідовників у Лампсаку та в Мітілені, він переїздить до Афін у 306 р. до н.е. Там він засновує…

  • Епікур (фрагмент з «A History of Ancient Greece in 50 Lives»)

    Епікур (фрагмент з «A History of Ancient Greece in 50 Lives»)

    Силою духу живої здобув він перемогу, і вийшов Він далеко за межу огорожі вогненної світу, Безмежними просторами пройшовши своєю думкою і духом. Лукрецій, Про природу речей Епікур народився на острові Самос, у родині афінських поселенців. Він був одним із чотирьох братів, чий батько був шкільним учителем, а мати періодично виконувала жрецькі ритуали. Будучи ще хлопчиком,…

  • Ніколя Шамфор – епікурейський революціонер

    Ніколя Шамфор – епікурейський революціонер

    Зовсім не новина, що Велику Французьку Революцію було підготовлено філософськими працями покоління, яке їй передувало. Принаймні так говорять у підручниках з історії. Насправді ж, усе було набагато складніше. Звісно, потяг філософів епохи Просвітництва до вільнодумства та рівноправ’я, природним чином посилює революційні вимоги. Але також безсумнівним є й те, що революції відбувалися задовго до цього моменту,…

  • Дугін, Гегель та радянський Марксизм

    Дугін, Гегель та радянський Марксизм

    Цикл статей Дугіна про Гегеля раптово виявився вельми непоганим (див. тут). По-перше, там усе адекватно викладено зрозумілою мовою, і він чудово розуміє Гегеля (на мій погляд). По-друге, він прямо перекидає місток від Гегеля до фашизму і отримує оргазм від задоволення, вимагаючи прискорення фашизації Росії і Китаю, які, на його думку, і так уже на правильному…

  • Італійське просвітництво

    Італійське просвітництво

    Основне джерело статті: Антісері, Реале – “Західна філософія від витоків до наших днів”. Близько ⅓ матеріалу взято звідти дослівно. У цій же серії статті про німецьке просвітництво (тільки маловідомий його бік) і французьких ідеологів. Ранній період (перед-просвітництво) Становлення і поширення просвітницьких ідей в Італії було зумовлене історичним контекстом, у якому розвивалася культура країни. Відсутність єдиної…

  • Граф де Вольней – ідеолог та просвітитель

    Граф де Вольней – ідеолог та просвітитель

    Константен Франсуа де Шассбеф, граф де Вольней (1757-1820) – французький просвітитель, філософ, учений-сходознавець і політичний діяч. Народився в родині з Анжу, давно відомої своїм лібералізмом. Прадід Костянтина був сином королівського пристава, працював нотаріусом, а його брат був хірургом. Франсуа Шассебеф, дід Константена, був адвокатом і прокурором, а з 1741 року виконував обов’язки мера. У дворічному…

  • Французька Ідеологія

    Французька Ідеологія

    Поняття ідеології отримало своє друге народження завдяки К. Марксу. Ідеологія, за Марксом, це хибний світогляд, що виникає внаслідок матеріальних суперечностей у виробничій основі суспільства, – вона виражає специфічні інтереси певного класу, що видаються, через “перетворені форми свідомості”, за інтереси всього суспільства. Енгельс називав таку свідомість хибною і зазначає в цьому зв’язку, що держава – “перша…

  • Декада: Філософський, літературний та політичний огляд

    Декада: Філософський, літературний та політичний огляд

    Головним друкованим органом республіканської опозиції часів Наполеона, а також майданчиком для публікації філософських і культурних статей гуртка “ідеологів”, був журнал “La Décade philosophique, littéraire et politique“, який було створено 29 квітня 1794 року П’єром-Луї Женгене та який виходив щодесять днів (звідти й назва “Декада”). Пізніше, 2 жовтня 1804 року, він став називатися “Revue philosophique, littéraire…