Таким чином, говорячи про імператорську династію Антонінів, позиція нашої групи така: Імператриця Помпея Плотіна – має 100% епікурейську приналежність (всі ці цифри, вочевидь, вельми умовні); вона могла мати певний вплив і на свого чоловіка Траяна, але це вкрай малоймовірно, все таки Траян мав виражений військовий характер. Її прийомний син Адріан, який дослухався до порад матері…

Натрапив на статтю помірковано-консервативного ресурсу RusHist про Луція Вера. І вельми симптоматично, що саме її автори говорять про братів співправителів: “усі результати турбот цього імператора про поліпшення державного побуту і підняття моральності руйнував Луцій Вер поганим прикладом свого життя. Марк Аврелій і його співправитель були досконалою протилежністю один одному: вони ніби були представниками крайнього розвитку…

Рубрика: Знайомство з епікурейцями. Луцій Вер (130-169рр.), імператор-співправитель Марка Аврелія і син Луція Елія Цезаря. Пішов по стопах батька (який вважається схильним до епікуреїзму), до такої міри, що навіть помер у такому ж молодому віці. Але спочатку він виховувався разом із Марком Аврелієм в одних і тих самих учителів. Як каже його біограф: “Він слухав…

Батьком імператора Луція Вера, зведеного брата і співправителя імператора-стоїка Марка Аврелія, був схильний до філософії епікуреїзму (що найімовірніше) Луцій Елій Цезар (101-138 рр. н.е.). Завдяки своєму власному батькові він увійшов до свити імператора Адріана і був ним усиновлений, що робило його найвірогіднішим наступним правителем Риму, але Елій Цезар рано помер, тож спадкоємцем стане другий названий…

Рубрика: Знайомство з епікурейцями. Марк Ґавій Апіцій (25 до н.е. – 42 н.е.) – напівлегендарний давньоримський гурман і ненажера часів правління імператора Тиберія, ім’я якого незабаром стало прозивним. Марціал згадує про обід Апіція з Меценатом, зближуючи того з епікурейським гуртком поетів. Вельми закономірно, що негативні відгуки залишив Сенека, який повідомляє: “Апіцій у тому самому місті,…

За однією з версій, яких дотримуються дослідники епікурейської спадщини з Еноанди, автором знаменитого кам’яного напису міг бути Флавіан Діоген, і тоді датування напису переміщується на століття вперед (до 200-230 рр. н.е.). Після однієї з нових знахідок у 1970 р., стало можливим визначити перші 4 літери імені людини, яка слухала лекції Діогена (ABEI), і автор знахідки…

Римський воєначальник і політичний діяч, намісник Сардинії 105 року до н. е. на ім’я Тит Альбуцій (бл. 147-100 до н. е.) – згадується в джерелах як еллінофіл і прихильник філософії епікуреїзму. Був засуджений за здирництво і помер у вигнанні, але про це далі. Перші згадки про Тита Альбуцію в збережених джерелах відносяться до 121 року…

Гай Амафіній (бл. 125 р. до н.е.) – давньоримський письменник і прихильник вчення Епікура. Мабуть, він був старшим сучасником Цицерона. Згадується тільки у двох трактатах Цицерона (“Вчення академіків” і “Тускуланські бесіди”) і в одному листі Гая Кассія Лонгіна. Вочевидь, він був одним із перших письменників, які викладали суть епікурейської філософії латиною, і Цицерон відгукується про…

Сьомий глава школи – Зенон з Сидону (150-75рр. до н.е.) – учень афінського епікурейця Аполлодора. Цицерон (“De natura deorum”) називає його главою епікурейців і найдотепнішим із них. Власні його твори до нас не дійшли, але зберігся трактат його учня Філодема: “περί σημέίων”, складений по лекціям Зенона, у якого, ймовірно, були запозичені деякі місця в першій книзі цицеронівського…