Позначка: стоїцизм
Головні вороги епікурейців (ні, насправді платоніки). Технічний мета-опис, щоб покращити пошукові показники.
«Бенкет» Ксенофонта: огляд
Якщо говорити загалом, то набір діалогів під назвою «Бенкет» – це історія про те, як на свято зібралася компанія доброчесних друзів, що потрапляють у сміховинні ситуації та вульгарно жартують одне над одним. За цими жартами іноді скрвиается іронія, яка вказує на доброчесність кожного персонажа. Але крім банального самовихваляння друзів Сократа нас цікавлять наступні моменти. Сократ…
«Ойкономікос», або економіка Ксенофонта (“Домострой”)
Розглядаючи книжку під назвою «Домострой» (або більш вірно «Окономікос»), ми будемо фокусуватися здебільшого на тому, що цікавить нас у плані розкриття етико-політичного та філософського світогляду Ксенофонта, а окрім цього розглянемо ще дуже нетиповий твір «Про доходи», але спершу – «Домострой». Філософські елементи з’являються тут практично одразу. Говорячи вустами учня Сократа – Критобула, нам радять оцінювати…
Ніколя Шамфор – епікурейський революціонер
Зовсім не новина, що Велику Французьку Революцію було підготовлено філософськими працями покоління, яке їй передувало. Принаймні так говорять у підручниках з історії. Насправді ж, усе було набагато складніше. Звісно, потяг філософів епохи Просвітництва до вільнодумства та рівноправ’я, природним чином посилює революційні вимоги. Але також безсумнівним є й те, що революції відбувалися задовго до цього моменту,…
Проблеми марксизму на прикладі Карла Каутського
Читаю твір Карла Каутського “Походження християнства” (1908), і знову дивуюся тому, наскільки все сказане в нашій статті “Проти пролетарського фашизму” виявляється знов і знов вірним. Звісно, Каутського вважають “ренегатом”, і його авторитет не дуже великий серед марксистів, проте 1908 року це не було так однозначно, і його твори вважали авторитетними для того ж Леніна. До…
Про показну скромність сучасних стоїків
У середовищі сучасних стоїків, яких представляє Московська і Пітерська Стої (пост писали ще до війни, наразі Пітерської Стої немає, оскільки її засновник поїхав до Європи) останнім часом активно просувають ідею того, що всі вони скромні люди, які не претендують на мудрість. І що вони були такими в усі часи. Та й узагалі, всі інші, хто…
“Меніппові сатири” Варрона
Фрагментарні відомості про збірку Марка Теренція Варрона (116-27 рр. до н.е.) під назвою “Меніппові сатири” містять рядки про важливість користі та задоволення, які також використовувалися ним у трактаті про землеробство та господарювання. У сатирах він використовує обидві ці категорії, щоб довести малу користь і сумнівне задоволення від заняття полюванням (сатира “Мелеагри”), щоб відвадити читача від…
Лисій з Тарса та нетипові епікурейці
Рубрика: Знайомство з епікурейцями. Читаючи Светонія, знайшов згадку ще одного епікурейця часів Цицерона: Марк Помпілій Андронік, родом сирієць, був прихильником епікурейства, і тому вважалося, що і граматик він недбалий, і до керівництва школою нездатний. Тому, коли він побачив, що в Римі його відтісняє не тільки Антоній Гніфон, а й інші, значно гірші граматики, то він…
Стоїчний гурток Сципіона
Раніше ми вже писали про знаменитий епікурейський гурток Гая Цильнія Мецената. Уже майже загальновідомо, що I ст. до н.е. було часом безмежного панування епікурейської філософії на римському ґрунті. Але ще в II ст. до н.е., до якого належить діяльність не менш знаменитого стоїчного гуртка Сципіона, все було дещо інакше. У II ст. до н.е. філософія…
Кіней із Фессалії – епікурейський філософ
Тут просто зібрано кілька згадок про Кінея з різних джерел. З життєписів Плутарха: При дворі Пірра перебував якийсь фессалієць, на ім’я Кіней, людина чудової розсудливості, який був слухачем Демосфена і, здавалося, один з усіх тогочасних ораторів зберіг деяку подобу сили і великих здібностей афінського оратора. Коли його вживав Пірр і посилав у різні міста, він…