Позначка: марксизм
“Фіхтеанський марксизм”, або Василь Дмитрович Піхорович, що з обличчям?
Відволічуся трохи на Бурик, яка викотила підсумкову статтю (рос.) за останній рік своїх теоретичних роздумів та мук, та спробую розглянути її роботу буквально построково. Починає вона таким пасажем: Сутність людини не є абстракт, притаманний кожному окремому індивідові, у своїй дійсності вона не є також сукупністю всіх суспільних відносин. Сукупність суспільних відносин – це сукупність явищ…
Філософія Ксенофонта
Цикл «Антична філософія: аристократичний наступ»: Вступ (історичний контекст, Арістофан, Критій, Алківіад тощо). Перша частина (філософія Сократа). Друга частина (філософія Ксенофонта) – ви тут. Третя частина (кініки). Четверта частина (контр-наступ, кіренаїки). П’ята частина (Платон). Це приблизний план майбутнього циклу статей, який під час роботи може значно змінюватися. Формування особистості та біографія Ксенофонта Ксенофонт вважається постаттю доволі…
Ксенофонт про «Освіченого монарха» («Кіропедія», «Гієрон», «Агесілай»)
У цій роботі ми об’єднаємо стислі огляди декількох творів Ксенофонта, які пов’язані однією концептуальною темою – виховання правителя. Ця тема подається в трьох варіантах. В історичному романі «Кіропедія» дається найкращий зразок, де показують ідеалізованого перського монарха, його зростання з дитинства до найглибшої старості. У панегірику на смерть друга й покровителя Ксенофонта, царя Спарти на ім’я…
Стислі тези про світову громадянську війну
У зв’язку з останніми актуальними подіями у світовій політиці, часто в обговореннях виринає питання провалу ООН, як другої “Ліги націй”, і на різний лад лунають пропозиції про реформу організації. Але які б реформи, навіть найпродуманіші та найблагородніші, не наводили як приклад – реформа ООН, на жаль, ніяк неможлива. Головна причина цієї неможливості в тому, що…
Навіщо потрібна історія?
Історія це дисципліна, яка продукує ідеологію (вона ж – філософія). А головна мета всякої філософії в тому, щоб “зрозуміти самого себе”.
Дугін, Гегель та радянський Марксизм
Цикл статей Дугіна про Гегеля раптово виявився вельми непоганим (див. тут). По-перше, там усе адекватно викладено зрозумілою мовою, і він чудово розуміє Гегеля (на мій погляд). По-друге, він прямо перекидає місток від Гегеля до фашизму і отримує оргазм від задоволення, вимагаючи прискорення фашизації Росії і Китаю, які, на його думку, і так уже на правильному…
Французька Ідеологія
Поняття ідеології отримало своє друге народження завдяки К. Марксу. Ідеологія, за Марксом, це хибний світогляд, що виникає внаслідок матеріальних суперечностей у виробничій основі суспільства, – вона виражає специфічні інтереси певного класу, що видаються, через “перетворені форми свідомості”, за інтереси всього суспільства. Енгельс називав таку свідомість хибною і зазначає в цьому зв’язку, що держава – “перша…
Фрідріх Енгельс і атоми (проблема філософії цілого)
Цікавий факт. Енгельс цілком розуміє феномен, згідно з яким гранично дискретне (все з частин) і гранично континуальне (все єдине ціле) уявлення про матерію призводять до дуже схожих практичних наслідків, у плані того, як цими різними “матеріями” слід далі користуватися. Іншими словами, в обох випадках ти кажеш, що видима реальність “насправді” ілюзорна, що, строго кажучи, ми…
Про Євгена Дюрінга та позитивізм XIX століття
Звертаючи дедалі більше уваги на діячів другої половини ХІХ століття, видно, що для них постаті дарвіністів, позитивістів, утилітаристів і “вульгарних” матеріалістів – вкрай значущі та найактуальніші. Це не можна списати на прості “забобони” і дрібні помилки, якщо розумна людина “заражалася” цими ідеями. Найчастіше всі ці чотири групи ідеологів сприймалися як представники одного, скажімо так, “наукового”…