Позначка: література
Ніколя Шамфор – епікурейський революціонер
Зовсім не новина, що Велику Французьку Революцію було підготовлено філософськими працями покоління, яке їй передувало. Принаймні так говорять у підручниках з історії. Насправді ж, усе було набагато складніше. Звісно, потяг філософів епохи Просвітництва до вільнодумства та рівноправ’я, природним чином посилює революційні вимоги. Але також безсумнівним є й те, що революції відбувалися задовго до цього моменту,…
Навіщо потрібна історія?
Історія це дисципліна, яка продукує ідеологію (вона ж – філософія). А головна мета всякої філософії в тому, щоб “зрозуміти самого себе”.
Едуард Бульвер-Літтон – біографія та творчість
Бульвер-Літтон був одним з найбільш плідних і видатних авторів, породжених Англією XIX століття. Він був значущим не тільки в галузі літератури; його досягнення в галузі політики навряд чи були менш помітними і блискучими. Він також мав репутацію одного з найефективніших ораторів у парламенті, і це в той період, коли Маколей, Пальмерстон, Дізраелі, Брайт і навіть…
Французька Ідеологія
Поняття ідеології отримало своє друге народження завдяки К. Марксу. Ідеологія, за Марксом, це хибний світогляд, що виникає внаслідок матеріальних суперечностей у виробничій основі суспільства, – вона виражає специфічні інтереси певного класу, що видаються, через “перетворені форми свідомості”, за інтереси всього суспільства. Енгельс називав таку свідомість хибною і зазначає в цьому зв’язку, що держава – “перша…
Останній просвітитель Дестют де Трасі
За Старого режиму Антуан-Луї-Клод Дестют, граф де Трасі (1754-1836) – французький філософ, економіст, політичний і громадський діяч, лідер руху “ідеологів”, творець слова “ідеологія”. Член Французької академії, Академії моральних і політичних наук, Американського філософського товариства, пер Франції, кавалер і командор Почесного легіону. Дестют де Трасі належав до дворянського роду, який походить від лицаря Волтера Стюта, молодшого…
Лібералізм та соціалізм – дві гілки політичної думки романтизму
Раніше я вже писав про те, що відмінності між т. зв. “епохою Просвітництва” і “романтизмом” були радше внутрішнім розколом у нео-епікурейському дискурсі XVIII століття. Також ми говорили про те, що романтизм мало відрізняється від ідеології епохи бароко (див. нотатку про “метаромантизм”), і навіть зробили побіжну чорнову замальовку глобальних естетичних напрямів. Тепер прочитав французького економіста Фредеріка…
Філософія Стендаля
Склейка матеріалів із книжки “История французской литературы” в 4 томах, видання 1946 року. У грудні 1801 року Стендаль пішов у відставку з армії Наполеона і оселився в Парижі. Тут він посилено вивчає матеріалістичну філософію, читає твори Гельвеція, Кондільяка, Кабаніса, Монтеня (а також де Трасі та Ж.-Б. Сея). Вивчає давньогрецьку та англійську мови. Стендаль був палким…
Філодем та його погляди на поетику
Попередня частина статті (а також посилання на PDF-документ, де зібрані всі частини) – знаходиться тут. Якщо Епікур, як і взагалі ранні епікурейці, питаннями поетики безпосередньо не опікувався, то пізніше, вже в I ст. до н.е., з’являються два твори, в яких трактуються питання поетичної теорії. Це твір Філодема “Про вірші” і поема Лукреція “Про природу речей”,…
Епікурейці та літературна критика
Оскільки вже така справа, що ми розглядаємо нетипові моменти в епікуреїзмі, зокрема епіграми Філодема, не зайвим буде опублікувати розбір 5-ї книжки “Про поезію” того самого Філодема, тобто статтю зі збірки “Давньогрецька літературна критика”, в якій окремо фігурують підрозділи про поетичні погляди Філодема і Лукреція. Як завжди, завантажити статтю Покровської З. А. – “Епікурейці та літературна…