Автор тексту: Поль Анрі Луї Реїс (1801-1879)
Автор — французький лікар, фізіолог і прихильник «фізіологічної медицини», заснованої Франсуа Бруссе, хоча й підходив до його ідей уже критично, з урахуванням досягнень науки наступних років. Основна цінність його спадщини полягає в систематизації анатомо-фізіологічних знань того часу та в глибокому аналізі розвитку медичної думки першої половини XIX століття. Окрім історичних праць, сам він був автором книги «Ключ до науки про людину» (1865), де виклав передові для свого часу погляди на зв’язок будови людського тіла з його життєвими функціями, з особливою увагою до гігієни та превентивної медицини. А також книги «Про симпатії, розглянуті в різних системах органів».
Цю невелику книжку можна розглядати як додаток до нашого перекладу праці Бруссе «Про подразнення і божевілля» (1828). Тут розглянуто більшість праць Бруссе, які не мають такої самої філософської цінності. Щоправда, розглянуто їх виключно з медичної точки зору, тож навіть якби цінність і була, автор огляду, найімовірніше, не надав би їй уваги. Я переклав цю працю лише як додатковий контекст. Інший недолік — тут немає огляду праць пізнього Бруссе, зокрема його лекцій з френології. Також у цій книжці є невелика біографія Бруссе, але взагалі існує значно краща біографія, з коротким (і дуже цензурованим) викладом його творів, а також із цілою низкою промов, виголошених на його похороні. Її ми перекладати не будемо, але щоб її знайти — вона називається: Notice historique sur la vie, les travaux, les opinions médicales et philosophiques de F.J.V. Broussais (1839), автор Horace de Montègre. Біографії подібного типу писали й пізніше, навіть коли основні частини вчення Бруссе визнали антинауковими, його все одно дуже вихваляли. Тут можна звернутися до статті Поля Антуана Дюбуа (Dubois) — Broussais (1864). Її ми теж не перекладаємо, але вже з іншої причини. Те, що його критикують за помилки, — нормально, але коли як помилку намагаються подати матеріалізм, і особливо завзято доводять, що перед смертю Бруссе, як і Кабаніс, прийняв віру в Бога, ну… це вже занадто. Та стаття Дюбуа загалом похвальна і показує інтерес до постаті Бруссе навіть у середині 60-х років XIX століття. Ну і ще один похвальний посмертний текст є на нашому сайті. Це Мішель Леві — Похвальне слово Бруссе (1839).
Книгу Реїса особливо представляти немає сенсу, єдине, що варто зазначити, — вона абсолютно апологетична й похвальна, і написана явно вірним учнем і послідовником Бруссе.