Стаття з рубрики «Знайомство з епікурейцями».
Версія російською мовою
Метродор із Лампсака (ін.-грец. Μητροδωρος Λαμψακηνος; 331 р. до н.е. – 277 р. до н.е.) – давньогрецький філософ-епікуреєць. Один із чотирьох головних представників епікуреїзму, від праць якого збереглися лише окремі фрагменти. До школи Метродор потрапив набагато пізніше за Гермарха, проте швидко здобув високу репутацію і мав усі шанси стати наступним главою «Саду». Уже у віці 24 років він мав посаду kathegemones (співправителя школи) разом зі старшими учасниками – Поліеном і Гермархом. Вважалося навіть, що Метродор був улюбленим учнем Епікура, оскільки той написав великий твір про Метродора в п’яти частинах, і більше за інших розхвалював у відомих нам уривках. Однак Метродор помер на сім років раніше за вчителя, а ще раніше за це помер Поліен, і тому наступним схолархом школи призначили Гермарха як останнього вцілілого з першої «четвірки» лідерів школи (яка виступала в ролі нібито Апостолів християнства або праведних Халіфів в ісламі). У Метродора була також сестра на ім’я Батіда, яку він видав заміж за ще одного учня школи.
Діоген Лаертський наводить такий список творів Метродора:
- «Проти лікарів» (3 книжки), «Про почуття», «Проти Тімократа», «Про велич духу», «Про Епікурову допомогу», «Проти діалектиків», «Проти софістів» (9 книжок), «Про дорогу до мудрості», «Про зміну», «Про багатство», «Проти Демокріта», «Про знатність». Крім того, відомо також про його полемічні твори «Проти платонова “Горгія”» у 2 кн., «Проти платонового “Євтифрона”», «Проти тих, що схвалює риторів, виходячи з натурфілософії», «Про богів», «Про поетів», «Про поезію», «Про поезію», тощо.
Невеликі фрагменти творів Метродора були знайдені під час розкопок у Віллі Папірусів біля Геркуланума. Філодем використовував його праці у своїх роботах «Про багатство» і «Про домашню економіку». Цікаво зазначити, що він явно полемізує проти Демокріта і софістів, хоча здавалося б – це природні союзники епікурейців. Твір «Проти Тімократа» є внутрішнім шкільним розглядом. Цей Тімократ був рідним братом Метродора, і він рано залишив школу, почавши активно поширювати чутки і наклеп. Відома також назва твору Епікура «до Тімократа». Метродор заперечував значення традиційної освіченості, поезії та риторики; він вважав, що наукове пізнання не має самостійної цінності; полемізував із Демокрітом з приводу природи людини; критикував Навсифана; і виступав проти участі в політичному житті. Але головна відмінна риса філософії Метродора, про яку ми знаємо – це акцент на більшу чуттєвість і задоволення, ніж те, що ми бачимо в Епікура. Таким чином, перед нами завзятий критик, з більш веселим і трикстерським настроєм, що повертається на позиції, близькі до гедонізму кіренаїків. Такими і будуть сприйматися епікурейці згодом, і такими вони найчастіше і були насправді.