Поліен із Лампсака (340-285 рр. до н.е.) – давньогрецький математик, філософ, учень і послідовник Епікура. Дружба Поліена з Епікуром почалася після вимушеного переїзду останнього з Мітилени в 307 або 306 році до н.е. до Лампсака, де одразу ж було відкрито нову філософську школу, до якої вступив Поліен. Зв’язавши себе в рамках нової школи з іншими громадянами міста, такими, як Метродор, Піфокл, Ідоменей і низкою інших, Поліен разом з Епікуром і новими учнями переїхав до Афін, де вони разом заснували філософську школу “Сад”. Якщо сам Епікур носив титул гегемона в школі; то Поліен, Гермарх і Метродор іменувалися kathegemones (фактично заступники голови).
Рубрика: Знайомство з епікурейцями.
Як каже Філодем, Поліен був людиною м’яких і доброзичливих манер, він цілковито прийняв філософську систему свого друга і, хоча раніше він набув великої репутації математика, тепер разом з Епікуром він стверджував, що геометрія не має цінності. Але в цьому твердженні можна, принаймні, сумніватися, оскільки безсумнівним є те, що Поліен написав математичну працю “Пазли” (грец. Aπoρίαι), у якій усе ще зберігається серйозне ставлення до геометрії. Проти цього трактату виступив пізніше (прим. II століття до н.е.) інший епікуреєць-математик на ім’я Деметрій з Лаконії в роботі “Невирішені питання Полієна” (грец. Πρὸς τὰς Πoλυαίνoυ ἀπoρίας). Поліену приписували значну кількість фальшивих творів, так само як і Епікуру; один із них – “Проти ораторів”, автентичність якого була піддана сумніву і критиці як Зеноном Сидонським, так і його учнем Філодемом.
Роботи, які присвоюють Поліену, включають:
“Про визначення”, “Про філософію”, “Проти Арістона” (учень стоїка Зенона, відступник у межах школи), “Пазли”, “На місяці”, “Проти ораторів”, “Зібрання листів”.
Назва твору “На місяці” може натякати на розробку утопічних або фантастичних сюжетів. Принаймні близький до епікуреїзму французький письменник XVII століття Сірано де Бержерак відзначився в цьому жанрі, так само як і близький до епікуреїзму Вольтер у творі “Мікромегас”. Утопічна тематика не чужа античному епікуреїзму, судячи з настінного напису, залишеного Діогеном з Еноанди, в якому малювалося суспільство, побудоване на анархо-комуністичних засадах.