Наступними на черзі в нашій рубриці “знайомство з епікурейцями“, йде ціла низка з найвідоміших жінок-філософів школи, які займалися там ще за життя самого Епікура.
Насамперед заслуговує на увагу Леонтія, яка, будучи спочатку гетерою в Афінах, відразу поповнила лави школи і стала ученицею і подругою Епікура, а також коханою наложницею Метродора. Щоправда, в інших версіях вона була коханою вже самого Епікура і частим адресатом його листів. Так, наприклад, Діоген Лаертський наводить цитату з листа Епікура до Леонтії.
З філософської діяльності Леонтії, ми знаємо, що вона написала спеціальний твір проти Теофраста, наступника Арістотеля, 323 року до н.е. в школі перипатетиків. Згідно з Цицероном, це був дотепний твір, написаний в атичному стилі. За свідченням Плінія Старшого, художник Арістід Молодший написав портрет “Леонтія Епікура”, а Теор – “Леонтія Епікура в роздумах”. Джованні Боккаччо включив Леонтію до свого трактату “Про знаменитих жінок”.
Батіда з міста Лампсак була сестрою Метродора, найближчого з учнів Епікура. Вона разом із братом вступила в школу, створену Епікуром після його поспішного відходу з Мітилени. Через якийсь час вона вийшла заміж за ще одного відомого епікурейця Ідоменея. Очевидно, що як мешканка Лампсака, вона мала зв’язки також із Поліеном і Колотом.
Наші відомості про філософа надзвичайно мізерні. Ми знаємо, що коли її син помер, Метродор написав їй утішного листа, кажучи в ньому, що “Будь-яке благо смертних смертне!”, і що “в печалі є якась пов’язана з ним насолода; її-то й потрібно ловити в такий час”. Епікур, зі свого боку, написав листа Батіді, сповіщаючи вже про смерть Метродора в 277 р. до н. е.
Феміста з Лампсака була ученицею Епікура на початку III століття до нашої ери. Цицерон висміює Епікура за те, що він написав “незліченні томи, що вихваляють Фемісту”, замість більш гідних людей, таких як Мільтіад, Фемістокл або Епамінонд. Відомо, що Феміста і Леонтей були одружені і назвали свого сина Епікуром.