Стаття з рубрики «Знайомство з епікурейцями».
Версія російською мовою
Поліен із Лампсака (340-285 рр. до н.е.) – давньогрецький математик, філософ, учень, послідовник і друг Епікура. До епікурейської школи він потрапив після вимушеного переїзду Епікура з Мітилени до Лампсака, де одразу ж було відкрито набір учнів (у 307 або 306 році до н.е.), і Полієн став одним із найпомітніших новобранців школи. Пізніше, пов’язавши свою долю з іншими громадянами міста Лампасак, такими як Метродор, Піфокл, Ідоменей та низка інших, Полієн переїхав до Афін, де вони разом з Епікуром заснували заснували філософську школу – «Сад». І якщо сам Епікур носив титул гегемона в школі; то Поліен, Гермарх і Метродор іменувалися kathegemones (фактично це заступники глави).
Як каже Філодем, Поліен був людиною м’яких і доброзичливих манер, він повністю прийняв філософську систему свого друга і, хоча раніше він здобув більшу репутацію як математик, тепер уже разом з Епікуром він стверджував, що геометрія не має цінності. У цьому твердженні можна, принаймні, сумніватися, оскільки безсумнівним є те, що Поліен написав математичну працю «Пазли» (або «Апорії», від грец. Aπoρίαι), у якій усе ще зберігається серйозне ставлення до геометрії. Проти цього трактату, виступив пізніше (прим. II століття до н.е.) інший епікуреєць-математик на ім’я Деметрій з Лаконії в роботі «Невирішені питання Поліена» (грец. Πρὸς τὰς Πoλυαίνoυ ἀπoρίας). Поліену приписували значну кількість фальшивих творів, так само, як і Епікуру; і один із них – «Проти ораторів», автентичність якого була піддана сумніву і критиці як епікурейцем Зеноном Сидонським, так і його учнем Філодемом.
Роботи, які присвоюють Поліену, включають:
- «Про визначення», «Про філософію», «Проти Арістона» (учень стоїка Зенона, відступник у рамках школи), «Пазли», «На місяці», «Проти ораторів», «Зібрання листів».
Назва твору «На місяці» може натякати на розробку утопічних або фантастичних сюжетів. Принаймні близький до епікуреїзму французький письменник XVII століття Сірано де Бержерак відзначився в цьому жанрі, так само як і близький до епікуреїзму Вольтер у творі «Мікромегас». Утопічна тематика не чужа античному епікуреїзму, судячи з настінного напису, залишеного Діогеном з Еноанди, в якому малювалося суспільство, побудоване на анархо-комуністичних засадах. А своєю фантастикою прославився епікурейський письменник того ж часу – Лукіан із Самосати.