У чат-конференції випадково оформився пост. По суті я просто скопіював його і трохи оформив.Написано 9 травня 2017 року, доповнює “Метафізику революції“. Давайте все ж таки припустимо, що в СРСР був соціалізм (не розбираючи детально, що це взагалі таке, цього, в принципі, ніхто і так не робить), і що в Європі подекуди теж був, і навіть…

Реакція на пост у пабліку “Голгофа” від 2017-го року з кричущою назвою “Гівно нації, та що з ним робити”; а це оформлений у статтю коментар, що доповнює “Метафізику Революції“, дещо відредагований щодо оригіналу. Разом нам пропонується стара добра революційно-марксистська тема – “чим гірше, тим краще”. Браво! Окремо сподобався висновок про “класовий інтерес інтелігентів“. Ну ось…

Написано 10 липня 2016 року. Стаття про сувору необхідність просвітницького вектора розвитку публічного простору, як основи для подальшої політичної діяльності. Незважаючи на те, що кожна революція в кожному конкретному місці і в свою особливу епоху дещо відрізняється від решти, у всіх них зберігається дещо, що об’єднує їх між собою, а також дещо, що об’єднує їх…

У принципі має сенс оформити спеціальний об’єднуючий пост як “трилогію” під загальним заголовком “Метафізика революції”. Ці три пости вперше маніфестували основну ідею групи, історіографічний принцип індустріалізму, націленість на Просвітництво і помірну соціал-демократичну програму. До трилогії входять, як уже зрозуміло: 1. “Метафізика революції“.2. “Проти ворога інтелігенції“.3. “Про соціалізм і просвітництво“. Трилогія написана на рубежі 2016-17 рр.…

Автор: Олег Верник. Щодо терміна “діалектика”, який використовують марксисти, то він, мабуть, завдав їм багато проблем, через плутанину в розумінні діалектики в Маркса і в Гегеля. Найрізноманітніші шарлатани гегельянського розливу, від Деборіна до Корнфорта експлуатували цей термін, кожен на свій лад. Більшість із них навіть забувають, що своє вчення Гегель називав не діалектикою, а спекулятивною філософією,…

Автор – Олег Верник (він же Олександр Котейников).Редакція сайту не повністю згодна з усім нижческазаним (особливо ближче до кінця статті), але загалом матеріал лежить у тому самому руслі, що й наша власна діяльність. Хотів я написати ще одну статтю про Ільєнкова, but what’s the point? Пора дати пояснення. У що вірив Ільєнков і у що…

У статті розглядається питання про кількість рабів в Афінах часів Перікла. Автор статті стверджує, що традиційне уявлення про те, що в Афінах рабів було в три рази більше, ніж громадян, є помилковим.

Автор статті критикує традиційне уявлення про ремесло в Стародавній Греції, яке ґрунтується на поглядах аристократії. Він стверджує, що ремісництво було важливою частиною давньогрецького суспільства, і ремісники користувалися повагою.

Розділ про античних епікурейців з випускного твору Д. І. Писарєва “Аполлоній Тіанський, або Агонія стародавнього Римського суспільства в його політичному, моральному і релігійному стані” (1861 рік). Глава 2, розділ 9. Вчення, діаметрально протилежне платонізму, розвинув Епікур (340-270 до Р.Х.). Приймаючи свідчення наших почуттів за єдине достовірне джерело знання {Lucretius. De rer. nat. IV. 280 ff.},…