Категорія: Марксизм
Фрідріх Енгельс і атоми (проблема філософії цілого)
Цікавий факт. Енгельс цілком розуміє феномен, згідно з яким гранично дискретне (все з частин) і гранично континуальне (все єдине ціле) уявлення про матерію призводять до дуже схожих практичних наслідків, у плані того, як цими різними “матеріями” слід далі користуватися. Іншими словами, в обох випадках ти кажеш, що видима реальність “насправді” ілюзорна, що, строго кажучи, ми…
Про Євгена Дюрінга та позитивізм XIX століття
Звертаючи дедалі більше уваги на діячів другої половини ХІХ століття, видно, що для них постаті дарвіністів, позитивістів, утилітаристів і “вульгарних” матеріалістів – вкрай значущі та найактуальніші. Це не можна списати на прості “забобони” і дрібні помилки, якщо розумна людина “заражалася” цими ідеями. Найчастіше всі ці чотири групи ідеологів сприймалися як представники одного, скажімо так, “наукового”…
Проблеми марксизму на прикладі Карла Каутського
Читаю твір Карла Каутського “Походження християнства” (1908), і знову дивуюся тому, наскільки все сказане в нашій статті “Проти пролетарського фашизму” виявляється знов і знов вірним. Звісно, Каутського вважають “ренегатом”, і його авторитет не дуже великий серед марксистів, проте 1908 року це не було так однозначно, і його твори вважали авторитетними для того ж Леніна. До…
Проти пролетарського фашизму (критика марксистів)
Під час обговорення статті групи “Філософія невігласа“, народилася низка зауважень, які цілком можна сконструювати у статтю. Я буду виходити з того, що статтю-оригінал уже прочитано, і зосереджуся на зауваженнях до неї. Хоча стаття “невігласа” і не претендувала на особливу цілісність викладу, все ж її недоліком можна вважати низьку змістовність. Близько половини статті, по суті, тільки…
В.П. Ілюшечкін про доіндустріальну формацію
Це короткий переказ статті, прикріпленої за цим посиланням. У деталях вона набагато цікавіша, тож радимо до прочитання. Починаємо наш “хрестовий похід” теоретичними попередниками з В.П. Ілюшечкіна та однієї з його статей ще радянського періоду (не пізніше 1978 року), де коротко описується методологічний підхід автора. Починається вона з питання загального і одиничного, де В.П. виводить проміжну…
Кілька слів про соціалізм і просвітництво
У чат-конференції випадково оформився пост. По суті я просто скопіював його і трохи оформив.Написано 9 травня 2017 року, доповнює “Метафізику революції“. Давайте все ж таки припустимо, що в СРСР був соціалізм (не розбираючи детально, що це взагалі таке, цього, в принципі, ніхто і так не робить), і що в Європі подекуди теж був, і навіть…
Проти ворога “інтелігенції”
Реакція на пост у пабліку “Голгофа” від 2017-го року з кричущою назвою “Гівно нації, та що з ним робити”; а це оформлений у статтю коментар, що доповнює “Метафізику Революції“, дещо відредагований щодо оригіналу. Разом нам пропонується стара добра революційно-марксистська тема – “чим гірше, тим краще”. Браво! Окремо сподобався висновок про “класовий інтерес інтелігентів“. Ну ось…
Метафізика революції
Написано 10 липня 2016 року. Стаття про сувору необхідність просвітницького вектора розвитку публічного простору, як основи для подальшої політичної діяльності. Незважаючи на те, що кожна революція в кожному конкретному місці і в свою особливу епоху дещо відрізняється від решти, у всіх них зберігається дещо, що об’єднує їх між собою, а також дещо, що об’єднує їх…
Трилогія про соціалізм і просвітництво
У принципі має сенс оформити спеціальний об’єднуючий пост як “трилогію” під загальним заголовком “Метафізика революції”. Ці три пости вперше маніфестували основну ідею групи, історіографічний принцип індустріалізму, націленість на Просвітництво і помірну соціал-демократичну програму. До трилогії входять, як уже зрозуміло: 1. “Метафізика революції“.2. “Проти ворога інтелігенції“.3. “Про соціалізм і просвітництво“. Трилогія написана на рубежі 2016-17 рр.…
