ECHAFAUD

Категорія: Економіка

  • Огляд «Ойкономікос» Ксенофонта (“Домострой”)

    Огляд «Ойкономікос» Ксенофонта (“Домострой”)

    Спочатку вустами Критобула, нам радять оцінювати речі як «надбання» і «збиток» через їхню користь і шкоду, тут Ксенофонт вводить сенсуалістичний критерій. Потім він (Сократ) показує, що люди бувають рабами пристрастей, і це гірше, ніж рабство фізичне і явно шкодить господарству. Але герой, який доводить те, що він благородна людина, не боїться цієї небезпеки. Проте, нехай…

  • Історія Ємену, як приклад розділеної держави

    Історія Ємену, як приклад розділеної держави

    Прочитав статтю про Єменську економіку до об’єднання в одну країну, і зрозумів, що тема цікава, що це майже класичний зразок а-ля Німеччина або Корея, тільки з більш жахливими наслідками. Дивно, що цю тему ніхто не порушує. Тож вирішив написати замітку з короткою історією Ємену до його об’єднання, і з невеликим резюме щодо економічних відмінностей двох…

  • Стислі тези про світову громадянську війну

    Стислі тези про світову громадянську війну

    У зв’язку з останніми актуальними подіями у світовій політиці, часто в обговореннях виринає питання провалу ООН, як другої “Ліги націй”, і на різний лад лунають пропозиції про реформу організації. Але які б реформи, навіть найпродуманіші та найблагородніші, не наводили як приклад – реформа ООН, на жаль, ніяк неможлива. Головна причина цієї неможливості в тому, що…

  • Лібералізм та соціалізм – дві гілки політичної думки романтизму

    Лібералізм та соціалізм – дві гілки політичної думки романтизму

    Раніше я вже писав про те, що відмінності між т. зв. “епохою Просвітництва” і “романтизмом” були радше внутрішнім розколом у нео-епікурейському дискурсі XVIII століття. Також ми говорили про те, що романтизм мало відрізняється від ідеології епохи бароко (див. нотатку про “метаромантизм”), і навіть зробили побіжну чорнову замальовку глобальних естетичних напрямів. Тепер прочитав французького економіста Фредеріка…

  • Архаїчна формація, або про те, як не можна писати статті (2016)

    Архаїчна формація, або про те, як не можна писати статті (2016)

    Неймовірно вражає факт, що в той час, коли навіть на російській Вікіпедії в статті про “Азіатський спосіб виробництва”, чорним по білому написано, що “в даний час дана концепція істориками відкинута” (прим. у 2023 році стаття сильно змінилася, тепер там немає цих рядків), все ще знаходяться індивідууми, які вважають це нагальною проблемою. Один такий індивідуум на…

  • В.П. Ілюшечкін про доіндустріальну формацію

    В.П. Ілюшечкін про доіндустріальну формацію

    Це короткий переказ статті, прикріпленої за цим посиланням. У деталях вона набагато цікавіша, тож радимо до прочитання. Починаємо наш “хрестовий похід” теоретичними попередниками з В.П. Ілюшечкіна та однієї з його статей ще радянського періоду (не пізніше 1978 року), де коротко описується методологічний підхід автора. Починається вона з питання загального і одиничного, де В.П. виводить проміжну…

  • Кілька слів про соціалізм і просвітництво

    Кілька слів про соціалізм і просвітництво

    У чат-конференції випадково оформився пост. По суті я просто скопіював його і трохи оформив.Написано 9 травня 2017 року, доповнює “Метафізику революції“. Давайте все ж таки припустимо, що в СРСР був соціалізм (не розбираючи детально, що це взагалі таке, цього, в принципі, ніхто і так не робить), і що в Європі подекуди теж був, і навіть…

  • Трилогія про соціалізм і просвітництво

    Трилогія про соціалізм і просвітництво

    У принципі має сенс оформити спеціальний об’єднуючий пост як “трилогію” під загальним заголовком “Метафізика революції”. Ці три пости вперше маніфестували основну ідею групи, історіографічний принцип індустріалізму, націленість на Просвітництво і помірну соціал-демократичну програму. До трилогії входять, як уже зрозуміло: 1. “Метафізика революції“.2. “Проти ворога інтелігенції“.3. “Про соціалізм і просвітництво“. Трилогія написана на рубежі 2016-17 рр.…

  • Марксизм-ксенофонтизм (частина друга)

    Марксизм-ксенофонтизм (частина друга)

    У статті розглядається питання про кількість рабів в Афінах часів Перікла. Автор статті стверджує, що традиційне уявлення про те, що в Афінах рабів було в три рази більше, ніж громадян, є помилковим.