Автор — Олег Верник.
Я хотів викласти думку, яку було сказано мною в цьому голосовому повідомленні на своєму закритому каналі. Картинка, яку я прикріпив, зрозуміло, пародіює логотип “Прориву” – групи так званих “комуністів-прихильників наукового централізму”, про яку йшлося в голосовому повідомленні. “Головний філософ” “Прориву” – Валерій Подгузов, на понад півстоліття старший за мене, до такого віку як він не дожили ні Ленін, ні Сталін, але, як видно з його записів, розуму Подгузов за всі ці роки так і не набрався. Він заперечує сучасні досягнення фізики, і наполягає на тому, що всесвіт працює як величезна картезіанська таблиця.
У світі ідеалістичної філософії все спотворено просто до якоїсь невпізнанності. Ну справді, як ще можна це описати, якщо в суперечках, за словами ідеалістів, позиція, згідно з якою фіктивні “універсалії”, що були придумані людиною, щоб не ускладнювати свою мову, існують поза людиною, називається “реалізмом”, а здорова позиція, яка передає реальний стан речей, називається антиреалізмом або “номіналізмом”.
Таке розуміння – Дурість, софістика і невігластво. Навпаки, номіналізм є справжній реалізм, а “реалізм” – є маячня і фантазерство. Але мало хто замислюється, що взагалі це розуміння світу як позбавленого “об’єктивних універсалій” насправді означає, яке практичне значення має таке розуміння дійсності.
Номіналіст Вільям Оккам якось сказав, що якби Бог захотів принести в жертву осла на спокуту людства, то він би зробив це, і це було би правильно і справедливо, лише тому, що це було воля Бога. Такий погляд на Бога від віруючої людини, Вільяма Оккама, набагато ближчий до атеїзму, ніж погляд більшості атеїстів на мораль, на право та інші суспільні інститути, які часто вважаються ними незаперечними.
Проте досі навіть серед атеїстів є чимало невігласів, які виступають за технократію. Хлопці, будьте послідовними. Якщо ви атеїсти, то навіщо ви хочете встановити якийсь вид жрецтва? Невже ви й гадки не маєте, що означає атеїзм як у теорії, так і на практиці? Або для вас атеїзм це якийсь порожній звук, якийсь жупел, для прикриття вашого ідеалізму, який просто означає, що на питання про те, “чи є Бог”, ви відповідаєте “ні”?
Вільям Оккам опинився в темниці за те, що активно виступав за розширення світської влади, за її незалежність від папства. Згодом він утік звідти і знайшов притулок у Баварії. Це в тому самому, “темному середньовіччі”, на яке сучасний обиватель ставить печатку “жахів тоталітаризму і мракобісся”.
Прихильники ж технократії справді хочуть побудувати нове середньовіччя, в якому на вчених, на людей, які плоть від плоті й кров від крові продукт суспільних відносин, у яких вони з’явилися, накладається печать жерців. І немає нічого дивного в тому, що мова багатьох із цих технократів згодом перетворюється на таку ж жрецьку, брамінську, якщо можна, релігійну маячню.
Тому що справжня наука, як це не дивно було б для технократів, розвивається якраз в умовах демократії, в умовах свободи обміну думками і в умовах досвідченого пізнання дійсності, висновки з якого формуються порівняннями, диспутами, зауваженнями і запереченнями. А аж ніяк не в умовах вседавлюючого “авторитету”. (Хоч авторитет також має значення, але справжній авторитет є той, хто йде попереду всіх, а не той, хто тисне над усіма).
Це було ясно вже в XIV столітті. Але технократи, очевидно, застрягли десь в епоху пізньої античності.