Рубрика: Знайомство з епікурейцями.
Шостий офіційний очільник епікурейської школи в Афінах (у 175-100рр. до н.е.) носить ім’я Аполлодор. Згідно з Діогеном Лаертським, він автор чотирьохсот з гаком книжок і мав прізвисько “Садовий тиран” (ін.-грец. κηποτύραννος). Це значний список, готовий змагатися з більшістю відомих філософів того часу. Такий підхід до теорії, як і його прізвисько, натякають на те, що в школі почався розбрід, тож необхідна була сувора ортодоксія. У цей же час подібні проблеми виникали також і в стоїків. Можливо, не випадково, що саме в цей період (якраз коли, найімовірніше, управління школою було в того невідомого, що передував Аполлодору) філософи Алкей та Філіск вирушили до Риму. Можливо, якраз при управлінні невідомого нам схоларха ситуація сильно змінилася, що вимагало реакції з боку Аполлодора. Крім того, відомо, що учнем Аполлодора був майбутній академік Метродор Стратонікейський (140-70 до н.е.), який став послідовником Карнеада. Це додатково цікаво, оскільки існує гіпотеза про тактичний союз епікурейців і скептиків того часу, спрямований проти стоїцизму.
Від його творів збереглися тільки назви двох творів. Перший називався 📗 “Життя Епікура”. Інший мав назву 📘 “Зібрання вчень”, у якому Аполлодор стверджував, що Епікур написав більше оригінальних філософських творів, аніж стоїк Хрісіпп, бо, хоча Хрісіпп – автор 700 творів, його праці сповнені цитатами інших авторів.