Багато людей задаються питанням: яка ж користь від філософії? Вони впевнені в тому, що це непотрібна наукова дисципліна. Вже тут вони помиляються, бо насправді філософія – навіть не наука, а набагато глибше і важливіше явище, без якого людство не змогло б існувати і вважати себе розумним. Про це ми й спробуємо поговорити далі. Вже саме питання “навіщо” або “для чого” ніби натякає нам на те, що філософія повинна мати прикладний характер, давати якийсь “реальний” результат, як мінімум горошовий прибуток. В такому сенсі філософія дійсно не потрібна. Проте варто відмітити, що є різні ступені корисності не тільки для філософії, а й для будь чого іншого. Наприклад футбол приносить величезні гонорари для зіркових гравців, але для пересічного громадянина стати таким гравцем майже неможливо. Звідси можна було б зробити висновок, що футбол марна справа, але ж ніхто так не скаже, і ніхто не буде засуджувати молодь, що грає в м’яч на дворі. Так само існують і сучасні філософи, які отримують непогані доходи від видавництва своїх книжок, від грантів та донатів, або просто мають грані зарплати в топових ВНЗ світу. Грубо кажучи, навіть утилітарний підхід з точки зору доходів – не дає змоги стверджувати, що філософія аж зовсім не потрібна, просто не всі мають змогу легко її монетизувати.
Отже, найбільш прагматичні люди мали б зупинити свій шквал критики, та дати змогу іншим філософстувати, так само, як вони дають змогу грати в м’яч. В обох випадках можна буде зробити хоббі – професією, і в обох випадках це малоймовірно, але в обох випадках це ніяк не спростовує сам предмет. Заняття футболом допомагає вирішити низку проблем, як мінімум (якщо обійдеться без серйозних травм) це зміцнить організм, зробить вас спритним, сильнішим, витривалішим; а як максимум – вирішить проблеми з соціалізацією за рахунок гри в команді (якщо ці проблеми були). Це ціле хоббі, яке можна навіть систематично вивчати (футбол це також цифри для аналізу, та ціла історія розвитку численних команд), та зробити предметом досліджень та аналізу. Тому користь він приносить в будь-якому разі, навіть якщо не ставати професійним гравцем. Так само і філософія, заняття якою допомагають зрозуміти всю історію людських знань, що в свою чергу надає більше можливостей для заняття окремими науками, та допомагає розвитку мислення як такого. Навіть читати художню літературу попередніх століть стає значно легше та цікавіше, коли буквально бачиш вплив філософських систем того часу, коли жив автор.
Якщо футбол має потенціал зробити наші м’язи міцнішими, то філософія має потенціал зробити міцнішим наш мозок. Кожна людина має право бути кволою і там, і там, та вирішити, що обидва цих предмети діяльності – марні. Але ніхто не стане заперечувати сам корисний ефект від занять, і якщо хтось захоче позбутись розумової кволості, тоді вибір філософських штудій буде дуже влучним вибором.
Архетипи мислення
Щоправда, будь-який великий набір даних та концептів, якщо почати його систематизувати – прокачує наш мозок. Про це ми вже писали окремо в матеріалі “Проти Логіки“. Тому вибір філософії не здається обов’язковим для розвитку мислення. Дійсно, так воно і є. Але філософія має одну значну перевагу над іншими. Ця перевага філософії заключається в самій історії людства, яке тисячі років розвивалось під впливом тих чи інших філософських систем. Навіть той факт, що філософія виникла не тільки в Греції, а майже одночасно в усіх цивилізованих суспільствах світу (в першу чергу це Індія та Китай) – вже натякає, що філософія є необхідним складником людської культури. Також є загальновідомим, що філософія не просто так вважається «матір’ю всіх наук». В античну епоху філософія охоплювала собою все раціональне пізнання, і лише пізніше з неї виникла більша частина окремих наук.
Але це все історія, а що дає філософія сучасній людині? За рахунок того, що філософи завжди задають фундаментальні питання, внаслідок цієї “загальності” частина таких питань не вирішена досі. Звісно, ці питання намагаються вирішувати науки (як от наприклад питання про вплив вроджених якостей та зовнішнього середовища на виховання людини, як от питання про свободу волі, як от питання про границі всесвіту, про сутність мислення та логіки, тощо). Але вирішення весь час вислизує з наших рук, а сама постановка питань така сама, як і тисячі років тому. Через це і відповіді по суті такі самі, просто збагачені науковими експериментами, і тому більш деталізовані. Якщо знати, як ці питання ставили та вирішували раніше, можна багато чого зрозуміти про тих людей, які ставлять та вирішують їх сьогодні. Вивчаючи філософію ми, серед іншого, вивчаємо і самих себе, впізнаючи в своїх ідеях – ідеї наших давніх предків. Ніхто в 2023 році не буде всерьйоз вважати, що матерія складається с чотирьох стихій, таке знання вже не має користі, але пріорітет Цілому над Частинами, чи навпаки Частинам над Цілим – не втрачає актуальності. Якщо побачити сам стиль мислення предків, які вбачали перевагу Цілого над Частинами (наприклад Платона), то можна зрозуміти всю невипадковість власної траекторії розвитку, чи знайти (на загальному рівні) деякі пропущені деталі у власних роздумах. Отже, в нас мало переваг над предками у вирішенні загальних питань, нехай ми і маємо безліч переваг у конкретних встановлених істинах. А тому ми можемо вчитись у попередників, які втрачали десятки років життя на створення послідовних систем із загальних позицій, та збагачувати ці системи вже власними, сучасними конкретними знаннями. Так само ми можемо бачити непослідовність мислення не тільки у себе, а й в інших. І вже як мінімум в цьому є деяка перевага філософії. Філософія за рахунок своєї загальності стоїть над всіма конкретними науками, та може знайти застосування для всіх них. Отже, філософія дає сучасній людіні змогу пізнати самого себе та вчить самостійно мислити, не відтворюючи при цьому “велосипедів” та “Америк”.
По суті – історія філософії є історією самого мислення в його узагальнених формах (можна навіть сказати, що це продукування мемів загальнолюдської важливості). А системи мислення приводять до різних підходів щодо вирішення конкретних питань, таких як… сам спосіб життєдіяльності. Та взагалі найкорисніше, що робить філософія, то це формує саме поняття користі, без якого і ця стаття, і питання про користь були б безглуздими. Поняття користі – вочевидь філософське, бо воно є абстрактним, суб’єктивним, багатогранним, неоднозначним. Немає якоїсь однозначної користі для всіх, як наслідок, необхідно розмірковувати про неї і розробляти те чи інше розуміння користі. Це справа філософії. Це стосується і багатьох інших понять, як от краса, любов, прогрес, свобода та ін. І тому філософія стосується не лише теоретичних загальних запитань, а й нашого реального життя. Наприклад існує підвищена ймовірність, що вирішення питання Частин-Цілого на користь частин – призведе людину до ліберальної політичної позиції та зробить її прихильником економічної децентралізації. Через це можна сказати, що наівть узагальнені філософські питання мають великий потенціал переходу в практичну площину.
Те, що в людей є невелика кількість варіантів для дій – ні для кого не секрет. Малоймовірно, що ви будете займатись землеробством, якщо ви живете за полярним колом. Не так багато є емоційних реакцій на подразники, не так багато є темпераментів людини, і ніхто не дивується, якщо запальний характер піде добровольцем на фронт. Так само і поняття про абсолютніть чи відносність краси – має по суті два основних шляхи вирішення, та декілька варіацій синтезу з двох. Так само будь яке загальне питання. А тому існує не так багато варіантів відповіді, і не так багато можливостей комбінувати (без суперечностей) відповіді стосовно інших понятть. Якщо ви вирішили що краса відносна, то йморніше за все скажете, що відносний і смак кави, і багато чого іншого.
Підбиваючи підсумки про роль філософії в нашому житті.
Повертаючись до вищесказаного, можна сказати що:
- Існує не дуже багато можливих комбінацій (= систем) мислення;
- Люди не дуже швидко еволюціонують, а наші переваги над предками зводяться до накопичення та передачі попередніх досягнень, завдяки чому не потрібно втрачати зайвого часту на “винайдення велоспиедів”.
- Незажаючи на розвиток конкретних знань та технологій, загальні питання все ще стоять на порядку денному майже в такому ж вигляді, як і 1000 років тому.
- Якщо якісно, за своїми біологічними можливостями люди минулих століть мало відрізнялись від нас, то затрата 40 років життя на розмірковування про загальні питання – однакова за якістю як в 1750 році, так і в 2023-му, якщо не брати до уваги ще більших можливостей для типологізації самих філософських систем та мислителів.
- Тому навідміну від конкретних наук, вивчення філософії має велику користь і актуальність, якщо ми зрозуміємо невипадковість нашого власного погляду на світ, та знайдемо відповідник у минулому. Цей відповідник вже затратив десятки років для створення фундаменту свого світогляду, і нам буде корисно побачити результат та порівняти з власним.
- Тобто філософія корисна як для самопізнання, так і для пізнання інших людей.
На нашу думку, вже цього достатньо, аби займатись філософією. Це не просто спосіб прокачати мозок (який можна прокачувати з чим завгодно, навіть грою в шахи чи відеоігри), а ще й спосіб виходу за вузькі кордони окремих спеціальностей та хоббі. Філософія – це шлях до універсалізму на зразок Леонардо. І якщо ви запитаєете яку роль виконує філософія в житті людини? То я відповім, що таку саму, яку водій виконує під час руху по дорогам міста.