ECHAFAUD

Нещодавно в українському медіапросторі почала з’являтися статистика щодо кількості правих і лівих, що була зібрана Інститутом соціології Національної академії наук України. Переважно в новинах використовуються сучасні дані, зібрані Інститутом у 2023 і 2025 роках, і при зпівставленні помітно невелике зростання кількості лівих і незначне зменшення кількості правих. Багато хто з українських правих вже занепокоєні, хоча насправді у статистиці не видно жодних істотних зрушень, і праві ідеології домінують так само, як і в 2023 році. Але найцікавіше те, що Інститут соціології проводив аналогічні опитування ще від самого моменту проголошення незалежності України. Тож ми вирішили зібрати всі їхні дані в одному місці, щоб подивитися на ситуацію в динаміці. Часто до цих даних Інститут додавав власні дослідницькі статті, а в регулярних звітах фігурувала не лише статистика про ідеології, а й про відчуття українців щодо свободи слова, розвитку економіки, соціальної нерівності і т.д., включно з питаннями релігійності та відвідування церкви. Майже всі ці звіти можна знайти на офіційній сторінці Інституту. Нас поки що цікавить вузька тема ідеологічних уподобань. Одразу можна зазначити, що також існує досить відома соціологічна стаття на Vox Ukraine від 2019 року, де замість питань про самоідентифікацію, людям пропонували пройти тест політичних поглядів, і виявилося, що практично 3/4 українців мають лівоавторитарні погляди (читай — сталіністи й прихильники СРСР), але нам це видається занадто натягнутою оцінкою, допущеною через неправильно налаштований компас самого тестування.

Головна проблема при порівнянні даних від Інституту соціології полягає в тому, що в різні роки пропонувалися дещо відмінні варіанти відповідей. У першому зборі матеріалу ще не було варіанту «націоналізм», через що незрозуміло, скільки людей відмовилися від вибору або ж обрали менш виразні праві варіанти. Згодом у статистиці з’явилися «зелені» (і незрозуміло, чи вони виокремилися із соціалістів, чи з загальної маси тих, хто відмовився відповідати), а в сучасній повоєнній статистиці «зелені» знову зникли, а разом із ними — і «християнські демократи», очевидно, для спрощення картини поділу на правих і лівих. Водночас різко зросла кількість людей, які підтримують варіант «інше» (приблизно на ту саму величину, яку раніше займали правоцентристи й зелені, але навряд чи це буквально ті самі люди). У нових версіях статистики комуністи й соціалісти вже йдуть одним блоком, хоча раніше їх чомусь розділяли. Тож не зовсім зрозуміло, куди поділися «зелені» та «правоцентристи», і наскільки вони вплинули на решту груп. Так само не зовсім ясно, наскільки усвідомлено давалися ці відповіді, і чи не означає зростання соціал-демократичних голосів просто репрезентацію підтримки фіктивної проросійської партії «СДПУ(о)». Також не зрозуміло, чи є тут «ліберали» поміркованими й класичними, чи радше тими, хто просто пов’язує це слово з ідеєю ринкової свободи, тобто з лібертаріанцями. Ще одна проблема полягає в тому, що відсутні дані за 1993, 1995, 1997, 2001, 2003, 2007, 2009, 2011 і 2022 роки. Щоб візуалізація динаміки була плавною, ці прогалини бажано було заповнити, що ми й зробили, вивівши певні середні величини між попереднім і наступним роком. Загалом питань залишається багато, але ми не будемо надмірно ускладнювати й просто підсумуємо цифри. Якщо всі дані звести воєдино, виходить приблизно така таблиця, яку ми додаємо за посиланням на Google-документи.

На основі цієї таблиці ми створили візуалізацію за допомогою ШІ від Google — Gemini 2.5 Pro (одразу попереджаємо, що дані з таблиць він часто сприймає з помилками, тож перевіряйте код, коли будете робити подібні діаграми). У цій візуалізації є два основні блоки — (1) розподіл у стилі «місць у парламенті», що розташований угорі, і (2) хронологічна візуалізація підтримки ідеологій у динаміці, розташована нижче. Пересуваючи повзунок, можна вибирати будь-який рік у діапазоні 1992–2025, а натиснувши на назву ідеології в легенді, можна вмикати й вимикати окремі ідеології. Відсоткові співвідношення перераховуються автоматично. За замовчуванням вимкнено опцію для людей, які відмовилися робити вибір (їх більшість), і її можна ввімкнути, натиснувши на відповідну частину легенди. Також є два режими перегляду: (1) усі ідеології, які виокремив Інститут соціології, і (2) три моделі згрупованих ідеологій (хронологічний графік унизу також перебудовується під кожну з трьох моделей). Ми обрали три популярні версії уявлень щодо ліво/правого спектра. По-перше, можна визначити всіх «лівих» — від комуністів до соціал-демократів і зелених — в одну групу, усіх правоцентристів і націоналістів — в іншу групу, а між ними залишити лише незначний прошарок лібералів як певних центристів (сюди ж і категорію «інше», хоча очевидно, що там не лише центристи). По-друге, можна визначити комуністів і націоналістів як два радикальні популістські фланги, а практично всіх решту право- і лівоцентристів зарахувати до центру. І третя версія — це модифікація другої, де все ж правий і лівий центр розділяються. Через те, що після 2022 року дані дещо змінилися, зробити це не так просто, щоб збереглася спадковість із 1992-го, але ми спробуємо. У цій третій версії ми також взяли категорію «інше» і групу «ліберали» та умовно розділили їхні голоси 50/50 між право- і лівоцентристами. Основною версією ми вважаємо саме третю. І ось, власне, сама візуалізація. Сподіваємося, це допоможе комусь у вивченні політичної соціології України.